ВІДЕО

Жанр історичного кіно, в якому використовуються античні сюжети, – "пеплум" – виник практично одночасно з появою кінематографа. Розквіт жанру відбувається у 1950-1960-х рр., коли було знято та випущено величезну кількість фільмів, більшість із яких дивитися сьогодні абсолютно неможливо. З того, що можна дивитися: "Спартак" Стенлі Кубріка (1960), "Клеопатра" (1963) Джозефа Манкевича.

З середини 1960-х років пеплум стає об'єктом пародій, що свідчить про смерть жанру. Однак міні-серіал ВВС "Я, Клавдій", що вийшов у 1976 р., поставлений за романами Роберта Грейвза, став помітним явищем, отримав масу нагород і, пізніше, був включений до списку "Сто кращих телепрограм Великобританії" та "Сто кращих телешоу всіх часів".

У 2000-х роках на екрани вийшли фільми "Гладіатор" (2000) Рідлі Скотта, "Троя" (2004) Вольфганга Петерсена та "Александр" (2004) Олівера Стоуна, які викликали нову хвилю інтересу до жанру, про що свідчать фільми та серіали, що зявились у наступні роки: телесеріал "Рим" (2 сезони, 2005-2007), "300" Зака Снайдера (2007), "Останній легіон" Дага Лефлера (2007), "Агора" Алехандро Аменабара (2009), "Орел Дев'ятого легіону" (2011), телесеріал "Спартак" (2010-2013). Ці фільми мали неоднозначну критику.